Як подвоїти провізну спроможність київських мостів

Ви вже знаєте, що головна містобудівна проблема Києва – дисбаланс системи розселення, внаслідок якого кожен другий працеспроможний лівобережний киянин не забезпечений робочим місцем, та змушений щоденно штурмувати мости через Дніпро, щоб потрапити на роботу на правий берег.

На жаль, місто не робить абсолютно нічого, щоб виправити цей дисбаланс. Навпаки – згідно вже затверджених ДПТ лівобережжя, у найближчі 5 років там має вирости нова Вінниця (+375 тис населення), БЕЗ РОБОЧИХ МІСЦЬ (це – перша причина того, чому ми повинні викинути на смітник проект Генерального плану Києва до 2040 року, та замовити новий). Інакше нас не не врятують а ні нові мости (які будуватимуться з затримками по 25 років, як ПМП), а ні нові лінії метрополітену (які взагалі не будуватимуться, як ПВЛ).

Єдина можливість для міста виправити транспортну ситуацію у короткостроковій перспективі – максимально збільшити провізну спроможність мостових переходів через Дніпро.

На сьогодні, лише 2 з 7 мостових переходів через Дніпро мають у своєму складі систему масових песажирських перевезень – міст Метро та Південний, у складі яких дві лінії метрополітену, загальною провізною здатністю 2 × 52 тис. пас./год.

Я маю амбітний план як практично подвоїти провізну спроможність мостових переходів, створивши додаткову пропозицію у ~90 тис. пас./добу.

Давайте порахуємо разом, виходячи з обмеження, що ми можемо використовувати лише промислово відпрацьвані технології та серійний рухомий склад. Тоді:

1. Провізна спроможність лінії BRT у складі Північного мостового переходу, при використанні електробусу Göppel AutoTram Extra Grand – 10320 пас./год.

2. Провізна спроможність лінії LRT у складі Подільського мостового переходу, при використанні трамваю CAF Urbos 3/9 – 22480 пас./год.

3. Провізна спроможність лінії LRT у складі мосту Патона, при використанні трамваю CAF Urbos 3/9 – 22480 пас./год.

4. Провізна спроможність лінії Tram-Train у складі Дарницького залізничного мосту, при використанні СБО з двох Alstom Citadis Dualis – 33760 пас./год.

РАЗОМ: 89 040 пас./год.

Пропозиції зі створення цих систем підтримує та готовий профінансувати Всесвітній Банк.

То чому ж цих чудових систем досі немає у Генеральному плані Києва, та чому жодна з них не реалізується?

Відповідь проста: Тому, що Києвом керує людина, яка не має базової інженерної компетенції, і дозволяє своєму близькому оточенню, якому вона довіряє більше ніж експертам Всесвітнього банку, пхати собі в голову полову про те, що всі ці системи – то “звичайний трамвай, а максимальна провізна спроможність трамваю – 5 тис. пас./год.”. ¯\_(ツ)_/¯

Містом має керувати технократ – людина з профільною освітою у галузі містобудування.

Я маю таку освіту.

Мене звуть Віктор Петрук. Я кандидат на посаду Київського міського голови від партії Громадянський рух “Хвиля”. Мій номер у виборчому списку – 12. ?